Спільне підґрунтя
Технічний регламент України щодо косметичних засобів значною мірою гармонізований з Регламентом ЄС №1223/2009, тому базові вимоги до маркування збігаються. Проте є ключові відмінності, які важливо враховувати.
Мовні вимоги
ЄС: маркування має бути мовою країни-члена, де продукт продається. Для мультиринкового маркування — кілька мов на одній упаковці.
Україна: обов'язкова українська мова. Наявність інших мов допускається, але українська має бути не менш помітною.
Обов'язкові елементи маркування
Обидва ринки вимагають:
- Найменування та адреса RP (ЄС) або виробника/імпортера (UA)
- Номінальний вміст
- Строк придатності або PAO
- Умови зберігання та застереження
- Номер партії
- Функціональне призначення
- INCI список інгредієнтів
Відмінність: в Україні додатково часто вимагається вказання країни виробника і може бути необхідна реєстрація певних категорій продуктів.
Claims і комунікація
ЄС регулює claims через Regulation 655/2013 та Common Criteria. В Україні аналогічних спеціалізованих вимог до cosmetic claims менше, але загальне законодавство про рекламу і захист прав споживачів застосовується повністю.
Практичний висновок
Для брендів, що виходять одночасно на ЄС і UA ринки, оптимально розробити мастер-маркування з урахуванням обох вимог одразу — це економить час і знижує ризик переробок.